діставати


діставати
-стаю́, -стає́ш; наказ. сп. дістава́й; недок., діста́ти, -а́ну, -а́неш; наказ. сп. діста́нь; док., перех.
1) Брати, витягувати що-небудь звідкись.
2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь.
3) Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі.
4) Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне. || рідко. Заробляти працею (про заробітну платню). || Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін. || Одержувати назву, ім'я і т. ін. || Одержувати винагороду.
5) Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь.
6) Відчувати на собі (фізично або морально) діяння чого-небудь. || Захворювати, заражатися якоюсь хворобою.
7) Видобувати, виробляти що-небудь.
8) Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником – прямим додатком.
9) рідко. Набувати нової ознаки, особливості.
10) рідко. Бути в належній кількості; вистачати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "діставати" в других словарях:

  • ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… …   Український тлумачний словник

  • ставати — I = стати (ким чим / яким зв язка в іменному складеному присудку), робитися Пор. бути II ▶ див. виникати I, вистачати, відкриватися I, 1), замерзати I …   Словник синонімів української мови

  • ставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • подіставати — і розм. подостава/ти, аю/, ає/ш, док., перех. 1) Узяти, витягти все чи багато чого небудь звідкись. 2) Здобути, відшукати все чи багато чого небудь, долаючи труднощі. 3) Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо. 4)… …   Український тлумачний словник

  • діставати — I = дістати (брати звідкись); знімати, зняти, здіймати, здійняти (зверху, з якоїсь поверхні тощо) Пор. виймати II ▶ див. дістати I, одержати 1), одержати 2) …   Словник синонімів української мови

  • діставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • подіставати — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • твердіти — (ставати твердим, твердішим), тверднути; твердішати (ставати твердішим); тужавіти (висихаючи, ставати твердим, твердішим); бучавіти (про шкіру); шкарубіти, шкарубнути (покриватися корою зверху); кам яніти, каменіти (ставати твердим, як камінь)… …   Словник синонімів української мови

  • гуснути — (ставати густим), густіти, згущуватися, згущатися, згуститися, загусати, загуснути, загускнути; густішати (ставати густішим); в язнути (ставати в язким); застигати, застигнути, застигти (охолоджуючись); запікатися, запектися, спікатися, спектися …   Словник синонімів української мови

  • каламутніти — (ставати каламутним, не прозорим), мутніти; каламутнішати, мутнішати (ставати каламутнішим) …   Словник синонімів української мови

Книги

Другие книги по запросу «діставати» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.